Сайт вчителя фізики Довбні Олексія Васильовича
  

м. Кременчук
Полтавська область
Загальноосвітня школа I-III ступенів №16
вулиця 50-річчя СРСР, 37
093-201-52-63
Неділя, 24.09.2017, 00:54
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас, Гість

Книга "Від роду до роду" - бестселер мого життя

Автор – Довбня Олексій Васильович (1954 р.н.)

Місце народження: с. Хоружівка  Недригайлівського району Сумської  області

Місце проживання: м. Кременчук Полтавської області

Видавництво книги -2012 рік

 

 

Для багатьох написання історії роду є актуальним. Книга "Від роду до роду" — спосіб зібрати таку історію. Працюючи над книжкою, розумів, що дуже важко знайти універсальний варіант відображення родинного дерева. Адже хтось може докопатися до шостого коліна, а комусь зробити це буде важко. Тому дотримувався  золотої середини. Книжка поділена на тематичні розділи. Починається поясненням родових стосунків, історією життя людей з мого села Хоружівки.

Потім — розділ інформації про  те, як усвідомлення людини, де вона виросла, народилася. Після цього — місце для заповнення даних про найближчих родичів. Власне, ці знання я передаю дітям та онукам. Книга написана  не стільки для того, щоби зібрати фотографії чи дані про родинні зв’язки, скільки для того, щоби зберегти знання і записати інформацію про сімейні традиції та звичаї.

Шановні рідні, мої нащадки! Створюйте свою сімейну хроніку, користуючись книгою "Від роду до роду"! Лише тут ви можете  прочитати про кумедні випадки із життя наших предків, відшукати цікаві моменти із їхнього життя. А проілюструють яскраві миті життя сімейні фотографії.

Моя  книга "Від роду до роду" – це подарунок для усієї родини!


                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Моїй мамі  присвячується…

 В своє село лелекою лечу, хоч довелося в місті проживати.

 Я чую досі запах чебрецю і бачу маму рідну біля хати.

 Рожеві ранки пахнуть молоком, ясніші зорі скупані у росах.

 Здається, що дитинство там моє, ще бродить по розкиданих покосах.

 Уже порошить  в  скроні сивина. В моїм житті багато пережито.

 Живим теплом там дихає земля і гомонить вода в ставку з болотом.

 Люблю ланів шовкове полотно,  і  стару  грушу в огороді.

 Село моє,  Хоружівка моя,  ти крапелька одна моєї долі.